Як майже покинувши свій блог, я знайшла мотивацію повернутись
- Olga Kurak
- 23 серп. 2024 р.
- Читати 3 хв
Привіт усім,
Рік тому у мене з’явилась ідея розпочати свій блог.
З досвіду давно знаю: ідея – це тільки 1 % успіху, далі розпочати її реалізовувати – це десь ще 4 %, а от решта 95% - це і є той справжній ресурс, який нам потрібно вкладати в нашу ідею, щоб вона розвивалась. А це зазвичай забирає певний час: може місяць, а може і 10 років, – залежить від амбіцій. І ще важче втримати взятий темп на початку та продовжувати, навіть коли «не хочеться і не можеться». А у мене з дитинства проблеми з «тими 95%»: ідей завжди багато, починаю втілювати швидко, а от натхнення на довгий «марафонський забіг» уже не вистачає. У 20 років я списувала це на свій знак гороскопа, який Близнюки і відрізняється своєю непостійністю, далі з віком, працюючи над собою, стала більше послідовна та відповідальна, але все одно є нюанси 😊
Так трапилось і з блогом. Нещодавно декілька близьких спитали мене, щось давно вони не бачили моїх постів. Я почала їм розповідати про свою зайнятість (що є також правдою), але проаналізувавши, зрозуміла - я почала втрачати інтерес. Маючи купу планів та ідей на початку, я за 8 місяців активного ведення блогу здулась. Також, розпочинаючи блог, у мене не було чіткої цілі: цей блог для монетизації, чи для мого задоволення. Тому вирішила створюю блог, бо я люблю «писати», а там подивимось. Так я «дивилась» десь півроку. Пишу, коли хочу і що хочу, бо монетизація, як і будь-який бізнес вимагають дисципліни та послідовності. Ціль так і не з’явилась. Як і не з’явилось більше часу, ба більше навпаки, проект Serena Villas повністю забирає увагу та час. Це все-таки бізнес, а не хобі, і він вимагає планування, організацію процесів, контроль і ще багато-багато чого.
Тому пости виходили все рідше. Почали виникати думки: «Навіщо цей блог взагалі? Кому це все потрібно? Можу хочу припинити вести блог?» І останні два місяці жила з тими думками. Мала декілька спроб щось написати, але не йшло мені. І я відпустила ситуацію. Навіть перестала дивитись статистику відвідувань, з яких країн, міст відвідують мій блог, скільки часу проводять, які пости найбільш популярні. Хоч завжди це любила робити.
Перед тим я розпочати свій блог, я пройшла курси SEO, перечитала багато інформації, передивилась безліч відео на youtube про створення сайтів та блогів. Хоч цілі у мене на початку і не було, але я точно знала, хочу робити блог правильно, щоб його читали не тільки мої родичі і друзі, а й інші люди з різних країн, які шукають інформацію в інтернеті.
Тож після певної перерви я повернулась до свого блогу. Відкрила статистику.
Була впевнена, за час моєї відсутності, там повний штиль, але мій блог живе. SEO та ключові слова працюють (хто знає, той знає про що я 😊) З’явились нові підписники. Його відвідують люди з різних країн світу. Найпопулярніші запити, за якими люди знаходять мій блог: «де знімали їсти молитись любити на Балі», «торт бригадейро» (тут я взагалі вражена кількості переглядів), також дуже актуальна тема сьогодні «інвестиції в нерухомість на Балі» та інші. Ще користувачі люблять читати інтерв’ю. Буду відвертою, я їх теж люблю, хоч вони і найбільше затратні по часу та організації. Домовленість про зустріч з інтерв’юером, проведення самого інтерв’ю, потім написання тексту, затвердження, підбір фото, виставлення на сайті. Я відкрила свій список людей, з якими хочу провести інтерв’ю, переглянула контент-план, який я чемно зробила на початку своєї блогерської кар’єри і вирішила - я продовжу вести свій блог.
Сьогоднішній пост з’явився спонтанно, на основі тих емоцій, які я відчувала останній період часу. Мені захотілось бути чесною з собою і відкритою з вами. Так, у мене був спад, я не знала, що хочу далі (вірніше забула), але давши собі час на роздуми, - я продовжую реалізовувати свою ідею.
Тому нагадую собі зараз, а також у майбутньому (впевнена, таке повториться, можливо і не один раз), коли знову захочеться все покинути, дати собі час на відпочинок та переосмислення, нагадати собі чому я це роблю і продовжувати.
І ще я зрозуміла, навіть якщо довгострокова ціль мого блогу ще не визначена, у мене у будь-якому випадку має бути якась вимірна короткострокова мета, до якої буду йти найближчий час. І я її визначила. Це кількість підписників. Тому якщо ви читаєте цей пост, але все ще не підписані на мене, то зробіть це, будь ласка.
Ви будете першими дізнаватись про нові пости, а також цього місяця планую розробити щось виключно для тих, хто підписався.
І звісно невдовзі очікуйте новий пост про нашу подорож на Північ Балі!
Фото з нашого повсякденного життя для настрою.
Обіймаю,
Оля.
Comments