Чандідаса, Балі: тихе прибережне місто та визначні пам'ятки, які варто відвідати поблизу
- Olga Kurak
- 4 лист. 2024 р.
- Читати 9 хв
Привіт усім,
Мій попередній пост, де я ділюсь думками про сучасний езотеричний бум, ретрити на Балі та сучасних духовних наставників (посилання тут), викликав дуже різні емоції у читачів мого блогу. Я отримала багато коментарів, відгуків в соцмережах, хтось з усім погоджувався, хтось вступав в дискусію. Багато людей написало в особисті повідомлення, де ділились своїм досвідом та поглядами на дану тему. Я щиро дякую всім за зворотний зв’язок, - він для мене дуже цінний.
Тому вирішуючи тему наступного посту, мені захотілось написати про щось легке та приємне. А що може бути краще для такої цілі, як не опис подорожі до прибережного містечка Чандідаса (Candidasa) на Балі?
Чому Чандідаса буде ідеальним початком для вашої подорожі на Балі
Коли я вперше приїхала на Балі, то перший готель у мене був заброньований у самому центрі відомого курорту на Балі – Семіняк. Я прилетіла тоді вночі, нічого не бачила навколо, тому вранці, вийшовши на вулицю, трохи була шокована. В моєму блозі тих часів я залишила такий запис: «Туристичний район, купа магазинчиків з одним і тим самим: одяг, сувеніри, сумки, прикраси і ще купа всякого; кафе, ресторани, спа; готелі і вілли; скутери, таксі – і натовпи туристів, їх тут безліч. Дух Балі поки не відчуваю, але як кажуть в інтернеті, його тут немає, - це туристичний район.» Це був початок 2020 року.
Якби мене спитали сьогодні, після 3 років на Балі, куди я б порадила поїхати відразу по прильоту, моя відповідь була б Чанді Даса (Candi Dasa) чи Чандідаса (Candidasа). Правильно вимовляти «Чандідаса», не Кандідаза, як можна зустріти десь в інтернеті. Півтори години авто на схід від аеоропорту, і ви маленькому прибережному містечку, яке ще не осягло масштабів туристичних курортів Чангу (Canggu) чи Улувату (Uluwatu), тому зберегло свою балійську автентичність і водночас там можна знайти хороші готелі, вілли, багато кафе та ресторанів на будь-який смак. Як на мене, це найкращий варіант пережити 3-4 дні джетлагу після перельотів, а далі вже можна поїхати будь-куди звідти: чи в гори, чи до більш популярних курортів, чи організувати екскурсійний тур по південно-східній частині Балі, бо там є на що подивитись.
Тому сьогодні розповідаю про курорт Чандідаса та поділюсь нашим досвідом відпочинку в тому регіоні.
Наш маршрут: від Улувату до Чандідаса
Ми забронювали готель в Чандідаса, а вже звідти виїжджали відвідати туристичні місця. Також ми включили в список і курорт Амед, щоб подивитись його і можливо повернутись на відпочинок туди в майбутньому. Але про все по черзі.
Після Денпасару дорога до Чандідаса пролягає вздовж узбережжя. Все, як завжди на Балі, виїхавши за межі туристичних зон та міста, починаєш насолоджуватись поїздкою, бо їдеш, а не стоїш в заторах. По дорозі є можливість, з’їхавши з головної дороги на декілька кілометрів, відвідати місцеві храми, зоопарк (Bali zoo), водоспади, парк птахів (Bali bird park).
Kebon Vintage Cars Bali: музей класичних автомобілів, який варто відвідати
Наша перша зупинка, а саме Музей класичних автомобілів (Kebon Vintage Cars Bali Instagram), дуже здивувала Санчі. Я вам розповідала раніше, це повністю моя відповідальність організація наших подорожей. Звичайно я йому завжди відсилаю перед поїздкою наш маршрут, але він його майже ніколи не дивиться до початку подорожі. Тому кожна наша зупинка для нього це сюрприз.
Музей розташований на виїзді з міста Денпасар поміж приватних будівель. Прибувши рівно о 10 ранку, точно на момент відкриття, ми були перші та єдині відвідувачі. Знаєте, з мого досвіду, музеями деколи називають все підряд. Ідеї, на яких вони базуються, та їх реалізація буває на дуже примітивному рівні. Коли я включила цей музей в наш список місць для відвідування, у мене не було особливих очікувань. Перш за все, я його обрала, бо він по дорозі, а по-друге, було цікаво подивитись, бо концепція закладу, як на мене, досить незвична, як для Балі. Санчі навіть просив пропустити цей пункт. У нього не було великих сподівань. Але це був той випадок, коли ми провели там більше 2 годин і отримали неймовірне задоволення.
Про Kebon Vintage Cars Bali:
Це приватна колекція, де зібрані більше ста ретро автомобілів таких відомих брендів Chevrolet, Cadillac, Dodge, Pontiac, Morgan, Mercury, Plymouth, Hudson, Fiat, Mini Cooper та інші. Власником колекції є Mr Jos Dharmawan, який розпочав її створювати з 1996 року. Всі авто відреставровані, мають належний вигляд, більшість з них в працюючому стані, і можна навіть орендувати, наприклад, на весілля.
Мене найбільше вразило, наскільки більшість ретро авто габаритні. Багато автомобілів з колекції я бачила в старих фільмах минулого сторіччя, то вони мені не здавались такими великими. Оглянувши всі авто та зробивши безліч фото, ми вирішили відразу пообідати в кафе при музеї. Щодо обіду – не робіть ту саму помилку, як ми, а от сам музей щиро рекомендуємо відвідати.
Goa Lawah Temple (храм Гоа Лавах): історичне та священне місце на Балі
Далі по дорозі ми заїхали в Goa Lawah Temple (храм Гоа Лавах) — балійський індуїстський храм, заснований в 11 сторіччі, та який входить в перелік шести найсвятіших місць поклоніння на Балі. Храм відомий тим, що побудований навколо печери, в якій мешкають кажани, звідси походить і назва Гоа Лавах або «печера кажанів». Там ми зустріли вже багато автобусів з туристами, сувенірні крамниці по периметру паркінгу, купа місцевих, які тобі постійно щось хочуть продати, пропонують безкоштовно браслети чи інші дрібнички, а коли вже одягли щось на тебе «в подарунок», після просять гроші. Храм невеликий, гарна балійська архітектура. Ми його швидко обійшли і рушили далі.
Традиції вироблення солі на Балі
Згідно з моїм маршрутом далі ми мали відвідати Natural Salt Market. Місце на пляжі, де місцеві добувають сіль з морської води за давньою технологією. Це всього 1,5 км від Goa Lawah Temple по дорозі до Чандідаса. Але ми пропустили поворот до виробництва, розвернутись можливості не було, проїхавши десь кілометр, Санчі сказав «Їдемо ми до Чанді Даса, а наступного разу заїдемо». Я вже погодилась на його пропозицію. Але, якщо ви будете десь там, будьте уважні, не пропускайте поворот, бо по відгукам туристів, це місце вартує уваги.
Знайомство з Чандідаса: готель Genggong та вечеря у ресторані Vincent’s
Чанді Даса, або частіше Чандідаса, - місто вздовж узбережжя океану, в самому центрі якого розташувалась лагуна з прісною водою, вкрита лотосами, тому і назва відповідна Сandidasa lotus lagoon. Лагуна була від нашого готелю 2 хв пішки. Що вам сказати? Це одна з туристичних атракцій міста, то місцеві могли б тримати її в кращому стані.
Обираючи готель, я віддала перевагу тим, які були розташовані в центрі міста. Ми планували пішки прогулятись ввечері, оглянути околиці міста. Вибір пав на Hotel Genggong, який розташований на першій лінії, не новий, але дуже чистий, має гарну доглянуту територію. Номер у нас був з великою терасою та виглядом на океан. Що ще потрібно на відпочинку :)
Одна з причин чому я обрала цей готель, це його близькість до ресторану Vincent’s restaurant, який був у списку місць, які потрібно відвідати. Відпочивши після дороги, ми попрямували на вечерю туди. Думаю, більшість з вас знає це приємне відчуття задоволення, коли маєш високі очікування від закладу, і вони повністю виправдовуються. Концепція ресторану, атмосфера у вечірній час, обслуговування, страви – все на найвищому рівні. Ми повернулись сюди і наступний день. І звичайно я рекомендую відвідати цей ресторан.
Водяні палаци на Балі: Taman Ujung та Tirta Gangga
Наступного дня після сніданку ми продовжили досліджувати острів Балі. За планом день мав бути насичений: із зупинками в різних туристичних місцях ми мали доїхати до курорту Амед і повернутись в Чанді Даcа.
Перша наша зупинка Taman Ujung чи Ujung Water Palace (Водний палац Уджунг).
Балі вміє постійно дивувати. Ми були щиро вражені парком та архітектурою комплексу. Щоб обійти все потрібно не менше двох годин. За різними даними площа парку 9-12 га. Є багато затишних місць, де можна перепочити. Також ми зустріли групу студентів, які мали маленький пікнік відразу на траві. Туристів багато, але через те, що територія палацу величезна, не відчутно скупчення людей.
Коротко про історію палацу:
Будівництво Таман Уджунг було розпочате королем Карангасем I Густі Багус Джелантік (Karangasem I Gusti Bagus Jelantik) в 1909 році. Архітекторами проекту були голландець на ім'я ван Ден Генц (van Den Hentz), Лото Анг (Loto Ang) з Китаю, також були залучені балійські архітектори. Будівництво було завершено в 1921 році. А у 1937 році Таман Уджунг було урочисто відкрито. У 1963 році палац був майже повністю зруйнований в наслідок виверження вулкана Агунг. Багато років палац залишався в занедбаному стані, але з 1998 по 2001 був відреставрований і зараз є дуже популярним туристичним об’єктом.
Далі ми поїхали до Tirta Gangga (Тірта Ганга), колишнього королівського палацу, який був названий на честь священної річки Ганг в Індії. Комплекс був побудований у 1946 році тим самим королем Карангасем I Густі Багус Джелантік (Karangasem I Gusti Bagus Jelantik), який створив і Таман Уджунг, який ми відвідали перед цим.
Тірта Ганга був місцем відпочинку для короля та його родини.
Ландшафтний дизайн та архітектура парку справляють враження, але через відносно невелику площу (1 га), тут ми вже гуляли поміж натовпу туристів. На території багато джерел, які наповнюють ставки з фонтанами, де можна побачити безліч різних кольорів та розмірів риб, які туристи можуть годувати. Місце вартує, щоб його відвідати, але краще приїздити вранці.
Відвідування відомого храму на Балі Penataran Agung Lempuyang Temple (Пенатаран Агунг Лемпуянг)
Якщо ви хоч раз в житті забивали в інтернет пошуку «Балі», «гарне Балі», «храм Балі», ви точно мали натрапити на такі фото.
Знайоме фото? Це наша наступна локація – храм Пенатаран Агунг Лемпуянг (Penataran Agung Lempuyang Temple), де було зроблене вище згадане фото. Це перший найнижчий індуїстський храм, що входить до комплексу 7 (семи) храмів під назвою Lempuyang temples. Пенатаран Агунг (Penataran Agung) розташований на висоті 600 метрів над рівнем моря і на сьогодні є найбільш відомий серед туристів для відвідування. Решта 6 храмів комплексу не є настільки популярними.
Вважається, що встановлення місць поклоніння навколо гори Лемпуянг, де розташовані храми комплексу з однойменною назвою, передує появі більшості індуїстських храмів на острові Балі. Пура Лемпуянг Лухур - головний храм храмового комплексу Лемпуянг, входжить в перелік шести найсвятіших місць поклоніння на Балі.
А тепер про наш досвід відвідування комплексу храмів Лемпуянг:
Це одне з найвідоміших туристичних місць на Балі, тому все знайти легко. Ми приїхали до паркінгу у підніжжя гори Лемпуянг, далі оплатили шаттл-бас до Пенатаран Агунг Лемпуянг храму. Все відбувається дуже швидко через велику кількість туристів: після оплати, ми почекали 5-10 хвилин, поки шаттл наповниться людьми. Їдемо серпантинною дорогою вверх до храму. Можна споглядати мальовничі краєвиди навколо.
Прибувши до храму, оплачуємо вхідні квитки, на нас одягають саронг, щоб прикрити ноги. Далі потрібно трохи пройтись до храму.
Звісно я хотіла зробити спільне фото з Санчі на фоні тих самих «Райських воріт» (Gate of Heaven). Я вам не можу передати кількість туристів, яких ми зустріли на невеликій території храму Пенатаран Агунг Лемпуянг, які перемішались з місцевими, одягнених в традиційний одяг для церемоній і які проводили свої ритуали. До нас відразу підійшов місцевий гід і спитав чи хочемо ми зробити фото на фоні воріт, ми сказали, що так. Після чого нам було видано квиток з номером 136, і сказано, щоб очікували, коли буде оголошено наш номер. Як би я не хотіла фото з одним із найпопулярніших виглядів на Балі, чекати всю ту чергу було для мене нереально, а про Санчі взагалі і мови не може бути, він би не чекав, навіть якби б ми отримали номер 26. Ми швидко обійшли храм, він невеликий, архітектура вражає, як і у всіх балійських храмах, вигляд на гору Агунг захоплює, кількість туристів, які прибули сюди тільки заради популярного інстаграмного фото дивує. Ми почали вирішувати, що робити далі. Я вже хотіла подивитись решта 6 храмів. Але йти пішки вгору не було ні сил, ні бажання. Поки ми роздумовували, до нас підійшли місцеві хлопці, які запропонували послугу підвозу до храмів на скутерах. Узгодивши ціну, ми поїхали наверх. Більшість туристів відвідує перший храм і далі не йдуть. Тому по дорозі ми зустрічали тільки поодиноких туристів з рюкзаками для хайкінгу, які пішки піднімались далі вверх. Верхні храми були зачинені, деякі виглядали взагалі покинутими. Але сама поїздка нам дуже сподобалась. З’їхавши вниз з хлопцями до першого храму, ми сіли в шаттл-бас, щоб повернутись до паркінгу. У нас залишились змішані відчуття після відвідування комплексу. З одного боку, відчувається, місце має свою історію, розташоване на горі з неймовірними краєвидами, але як у всіх відомих туристичних місцях у світі, тут присутня та сама тенденція: все перетворюється у масовий туризм та комерцію. І справжню цінність місця можна просто не побачити чи відчути.
Курорт Амед на Балі: для спокійного відпочинку та любителів снорклінгу чи дайвінгу
Голодні втомлені ми поїхали до курорту Амед. У нас була спроба поїсти в кафе на території храмів, але після 25 хвилин очікування кокоса та кока-коли, ми покинули заклад. Навіть важко було уявити, скільки потрібно буде очікувати їжу, яку ще будуть готувати.
Гадаю, ідея включити в маршрут і Амед була не дуже вдалою, хоч це всього 13 км від Пенатаран Агунг Лемпуянг. Після відвідування усіх храмів, ми були виснажені. Тому, заїхавши в селище, ми відразу почали бачити в основному мінуси навколо, порівнюючи все з Улувату. Хоч таке взагалі не можна робити: порівнювати курорти в різних частинах острова, які часто відрізняються погодними умовами, пляжами, кількістю туристів, які впливають на розвиток курорту. Тому вирішили зупинитись і нарешті пообідати La Cocina Mexicana, який обрала по відгуках і не помилилась. Було смачно, дружня атмосфера, швидкий сервіс. Вже після обіду все навколо заграло новими фарбами. Ми проїхались по головній вулиці, випили каву в кав’ярні. Пройшлись до пляжу, який вкритий чорним вулканічним піском, як і всі пляжі в цьому регіоні. Амед відомий через свій кораловий риф, де можна поспостерігати за підводним життям. Вздовж головної дороги можна побачити центри, де можна придбати тури з фрідайвінгу чи снорклінгу. Багато різних кафе та ресторанів, вілл, гостелів. Амед – це курорт для повільного відпочинку, хто хоче бути подалі від усього.
Після Амеду ми повернулись в наш готель в Чанді Даса. Наступний день ми провели біля басейну в нашому готелі. Ми обожнюємо поєднувати розслаблений відпочинок в готелі з екскурсійними поїздками в тому районі, де відпочиваємо.
На цьому завершую розповідь про нашу подорож до міста Чандідаса на Балі та туристичні місця поряд, які варто відвідати, такі як: Таман Уджунг, Тірта Ганга, храм Пенатаран Агунг Лемпуянг і Амед. Якщо у вас виникли запитання або плануєте подорож на Балі, пишіть — з радістю відповім. Також, можливо ви вже відпочивали в Чандідаса чи десь поряд і відвідали місця, які не згадані в описі, - діліться в коментарях своїм досвідом.
До нових зустрічей,
Оля.
コメント