Про подорож на острів Ломбок.

Olga Kurak
29 черв. 2024 р.
Читати 10 хв

Привіт,

Два тижні тому у мене був день народження і згідно мого контент плану я хотіла написати свої роздуми з «висоти прожитого віку» про життя, мої висновки, думки та ще щось в такому дусі. Але не склалось у мене з тими «думками і підсумками», звучало все або дуже пафосно, або занадто банально, як на мій погляд. Тому після декількох невдалих спроб, я вирішила просто розповісти вам про нашу подорож на острів Ломбок.

На наші дні народження ми з Сантьяго завжди подорожуємо. Цього разу ми розглядали два варіанти: поїхати на північ Балі чи полетіти на острів Ломбок, - зупинились на останньому. Ми вже подорожували на Ломбок минулого року. Нам дуже сподобався відпочинок того разу, тому захотілось повторити.

Як добиратись з острова Балі на острів Ломбок.

LЛомбок — індонезійський острів, розташований на схід від Балі та на захід від Сумбави. Відомий своїми пляжами, місцями для серфінгу та казковими? дуже малими за розмірами островами Гілі (Гілі Траванган, Гілі Ейр і Гілі Мено), які приваблюють туристів своїми краєвидами та спокійною атмосферою. На острові Ломбок також розташована відома траса Mandalika International Street Circuit, де проводяться мотоциклетні перегони світового рівня.

З острова Балі є декілька варіантів, як дістатись на Ломбок: поромом, швидкісним катером або літаком. Ми обираємо завжди переліт. Користуємось послугами авіакомпанії Citilink. Квитки можуть бути трохи дорожчі, ніж у інших перевізників, але це найкраще співвідношення ціна-якість: чисті салони літаків, не так часто затримки та відміни рейсів, як у інших, хороший сервіс. Тривалість перельоту вказана в квитках 35 хв, по факту хвилин 20-25 не більше.

На острові Ломбок не працюють сервіси Gojek чи Grab (мобільні додатки, через які можна замовити різні послуги: таксі, доставка замовлень з ресторанів та ін.), але в аеропорту дуже багато місцевих водіїв, які пропонують свої послуги таксі. Також готель чи вілла, де ви забронювали номер, можуть організувати трансфер для вас. По цінах все значно дешевше, порівнюючи з Балі.

Готелі на острові Ломбок

У 2023 році ми зупинялись в готелі Amber Lombok Beach Resort. Вперше побачила цей готель в сторіс дівчини, тревел-блогерки, яка живе на Балі. Далі я вже переглянула Amber в інтернеті, і відгуки гостей на всіх ресурсах були дуже позитивні.

Відстань від аеропорту 27 км.

Трансфер займає хвилин 40. От, що мені подобається на острові Ломбок, так це їх широкі нові дороги, де відсутній трафік і добираєшся всюди швидко.

Готель Amber розташований на першій береговій лінії, за межами готелю інфраструктура відсутня. На території комплексу є все для спокійного комфортного відпочинку: затишні номери з усім необхідним, ресторан, басейн, spa, пляж з пологим входом в океан та гарним ландшафтом навколо. Пляж майже безлюдний, від прогулянки по ньому отримуєш задоволення. Ми провели весь наш відпочинок в готелі, не виїжджаючи нікуди, просто насолоджувались спокійними вихідними.

Номери чисті, просторі, стиль мінімалізм, що мені особисто дуже подобається. В номерах косметика Sensatia, відомий балійський бренд косметики використовує у виробництві натуральні та природні інгредієнти, з приємними ароматами, який можна зустріти в багатьох готелях та spа на Балі та за його межами. Я просила організувати торт та оформлення в номері на день народження Сантьяго. Вони не забули, як це трапилось в іншому глемпінгу під час нашої поїздки на озеро Батур (почитати про цю подорож можна тут), - все було організовано на високому рівні.

Ресторан з виглядом на океан. В будь-який період дня там приємно проводити час, насолоджуючись морськими краєвидами.

Їжа в ресторані, за 5 бальною шкалою, я б оцінила на 3 з плюсом. Відверто я знаю дуже мало готелів, де є достойні ресторани. Тут це середнячок: мікс італійської (куди ж без піци і пасти), індонезійської та інших стандартних позицій для готелів, коли потрібно закрити потреби гостей різного віку та з різних країн (бургери, сендвічі, пюре, картопля фрі, рис, овочеві салати, морепродукти та декілька базових позицій м’яса на грилі і т.д.). Голодні не будете, вражені теж.

SPA. Я прискіплива до послуг, які надаються в spa. Там було чисто. В роботі використовують косметику Sensatia, приємний персонал. Я робила масаж всього тіла двічі. Скажу чесно, це був дуже посередній масаж. Дівчата запам’ятали послідовність рухів, але не вивчили техніку - тому так собі.

Після мого опису ресторану і spa, ви можете подумати, що ж мені сподобалось там? Відверто, мені сподобалось все. У мене просто немає очікувань «вау» від закладів. Я розумію, що неможливо, щоб все було ідеально, тому не пишу поганих відгуків, не коментую сервіс під час відпочинку, якщо працівники питають, як була страва/послуга, в делікатній формі можу прокоментувати якісь моменти. Але у більшості випадків просто «дякую». Якщо в готелі чисто, працівники привітні, готують зі свіжих продуктів в ресторані, - то для мене це вже більше, ніж достатньо. Я не очікую «щось». Так, може поталанити і я можу отримати неймовірну за рівнем послугу в spa, чи в ресторані буде працювати талановитий шеф-кухар - і я скажу «так, це вау». Також усвідомлюю, як у працівника готельного-туристичного бізнесу з багаторічним досвідом, у мене інша оцінка закладів, ніж у більшості гостей, і можу помічати моменти, на які інші відвідувачі не звернуть увагу.

Тому на booking.com, де я бронювала готель Amber Lombok, загальна моя оцінка була 8,5. Моя рекомендація: для розміреного відпочинку – це чудовий варіант.

Це був наш вибір в 2023 році, а вже в 2024 ми зупинились в Rascals Kuta Lombok. Цього разу ми обрали готель в місті Кута, яке зі слів деяких туристів, є маленьким «Чангу» на острові Ломбок (Чангу - популярний курорт на Балі, відомий своїми ресторанами, кафе, пляжними клубами і т.д.). Готель я обирала по відгуках в інтернеті.

Про готель Rascals Kuta Lombok.

Готель розташований в самому центрі Кути, близько до центру, де багато кафе, ресторанів і навіть є Pepito (відома мережа супермаркетів на Балі з великим вибором якісних продуктів). Концепція готелю Only adults (тільки для дорослих).

Територія закладу компактна, але гарно доглянута, багато зелені. Є два басейни з лежаками по периметру, які щоранку працівники накривали білими махровими рушниками, багато альтанок та зон для усамітнення та відпочинку з комфортними кріслами-мішками.

Номери просторі, мінімалістичний стиль, білосніжна білизна і не дуже білосніжні рушники. В цілому чисто. Просторий балкон з виглядом у внутрішній двір на басейн. Косметика на розлив в тарі з наклейками готелю (як на мене, не дуже для такого рівня готелю). У ванній кімнаті з’являвся деколи неприємний запах, який працівники вранці під час прибирання намагались приховати великою кількістю освіжувача повітря.

Ресторан.

Тут готель не намагався створити щось унікальне «а ля шеф», а більше про «швидко та смачно нагодувати гостей». Це дійсно хороший ресторан, з якісним меню, де продумано підібрані варіанти для сніданку, обіду та вечері. На сніданок гості обирають один сік, каву чи інший напій та одну страву з меню. Позицій багато, кожен гість знайде щось на свій смак. Протягом дня ми катались по острову, а вечеряли знову в готелі. Я спробувала тут індонезійські Nasi Goreng Ayam і Gado Gado, і було дійсно смачно. Важливим показником для мене в оцінці ресторану, - це якісна кава, – тут була арабіка 100%. Ще там відкрита кухня і можна спостерігати за роботою персоналу. Мене вразила, чистота на кухні та як там була гарно організована продукція та інвентар по полицях та в холодильниках.

SPA в Rascals Kuta Lombok.

Користувалась його послугами двічі. Використовують косметику Sensatia. Як на мене, в кабінетах дуже холодно через кондиціонер, працівники можуть голосно спілкуватись в загальному коридорі і перший раз музика була настільки голосно в кабінеті, що Сантьяго (у нас був парний масаж) не витримав і попросив зробити тихіше. Мені робили масаж два спеціалісти: в перший день дівчина погладила мене, трохи акцентуючи увагу на шию і спину, – тому назвемо цей масаж «релаксуючий»; наступного дня, коли мене спитали який масаж я хочу, я попросила сильніший, дівчина витримала від сили 5 хвилин, а далі це був знову «релаксуючий» масаж. Що я очікую від таких spa у готелях? Щоб було чисто, ввічливий персонал, ненав’язливі аромати, якісна косметика і якщо це буде якась мінімальна техніка, де пройдуться по всьому моєму тілу, а вкінці запропонують теплий напій – це вже добре. Тут все це я отримала.

Що робити на острові Ломбок

Коли ми вперше поїхали на острів, то провели три дні в готелі Amber, нікуди не виходячи. Просто відпочинок від щоденних турбот, з книгою біля басейну, та неспішними прогулянками безлюдним гарним пляжем – цей готель саме для такого відпочинку.

Обравши Rascals в Куті, наша ціль була інша – ми хотіли поїздити, подивитись острів. І я вам скажу їздити скутером по південній частині острова – це справжнє задоволення. Відсутні божевільний трафік та велика кількість туристів, як на Балі, широкі нові дороги, гарні краєвиди роблять поїздки приємними та комфортними.

Ломбок славиться своїми пляжами. Ми відвідали декілька:

Areguling Beach

Mawun Beach

Tanjung Aan Beach

Та інші невеликі пляжі по дорозі, яких там безліч.

Майже на всіх цих пляжах є місцеві варунги (warung, індонез., - тип малого сімейного бізнесу в Індонезії, - невеликий роздрібний магазин, закусочна або кафе), де можна орендувати лежаки, випити охолоджений кокос чи інші напої. Є мінімальна плата за паркінг. Коли прилив і вода набуває бірюзового кольору в комбінації з білим піском та природою вздовж пляжу, тоді краєвиди насправді відтворюють картинки з реклами райського відпочинку на побережжі.

Ломбок також відомий серед любителів серфінгу. Одним з найпопулярніших місць для серфінгу на острові є Desert Point, який знаходиться в південно-західній частині. Ми туди не їздили, але поїхали на іншу локацію (surfing spot) – Gerupuk. Там орендували місцевий човен для морської прогулянки, подивились на серферів, природу навколо, до речі, яка тут дуже відрізняється від балійської. Отримали справжнє задоволення від цієї морської подорожі.

Коли ми катались по острову, то зупинялись в різних місцях згідно з рекомендаціями, які можна знайти в інтернеті. Деякі з них, можливо, і не варті, щоб їхати тільки на них дивитись, але якщо ці місця об’єднати в один маршрут, то зупинитись по дорозі, вийти на якийсь пагорб, подивитись з висоти на відому трасу Mandalika International Street Circuit чи побачити скульптуру Принцесі Мандаліка, оглянути ще раз навколишні краєвиди та океан зі скелі - це завжди приємно.

Але, що мене дійсно вразило, - так це поїздка в невелике поселення Sade Village.

В інтернеті знайшла опис про нього «тихе село не зіпсоване сучасним світом», але у мене залишились змішані почуття від тої «несучасності».

Коротко про цю локацію: з невеликого поселення, де проживає близько 700 людей, зробили туристичну атракцію; селище відоме своїми ткацькими та вишиваними виробами, які створюють місцеві жінки, а також тим, що все населення дотримуються усіх стародавніх традицій протягом багатьох поколінь.

По прибуттю на вході в селище нас зустрів хлопець, який живе тут, та проводить екскурсії для відвідувачів. Це обов’язкова опція, ви не можете самостійно гуляти по території. Гід (вибачте, я не запам’ятала його ім’я) веде вас поміж місцевих будинків, зупиняючись біля кожного, де жінки пропонують свій товар: ткацькі килими, вишивку, сумки і т.д. З моїх спостережень, дещо дійсно вони роблять вручну, але багато позицій з «ринку». У всіх жінок один і той самий товар. Ми з Сантьяго трохи спілкуємось Бахасою (індонезійською), тому почали питати і розговорились більше, бо англійська у гіда була на базовому рівні.

Гід почав свою розповідь: «В селищі проживає близько 700 людей. Основні види діяльності це фермерство та виготовлення ткацьких виробів. Через засушливий клімат, ми не маємо можливості вирощувати рис, як на Балі. Сезон дуже короткий. Ми не контактуємо зі зовнішнім світом, одружуємось з двоюрідними сестрами та братами. Мова спілкування місцева Sasek, багато хто з жителів, навіть не володіє індонезійською. Віросповідання іслам…».

- Ви не можете одружуватись з жителями інших сіл? – питаю гіда.

- Можуть тільки чоловіки, але це дуже дорого. Викуп – 2 буйволи.

- Скільки це в рупіях?

- Десь 25 млн рупій (десь 1,6 тис. дол. – моя примітка) – відповідає гід.

- Ви кажете, що не контактуєте із зовнішнім світом, а школа розташована у вашому селі? – питаю.

- Ні, школа за межами. В школу можна ходити, - відповідає гід і продовжує розповідь, - дівчата до 13 років не можуть виходити за межі села.

- Як тоді дівчата ходять в школу, якщо до 13 не можуть виходити з села?

- Вони можуть ходити в школу, але тільки в старші класи, - відповідає гід.

- А як вони можуть ходити в старші класи, не знаючи індонезійської, пропустивши початкову школу, де вивчають базу? – запитую далі.

- Ну… - тут наш гід не знав, що відповісти. Додав, що взагалі вчаться у більшості випадків тільки чоловіки, і саме їм дозволено ходити в школу і навіть потім вступати в університет.

- Жінки не можуть здобувати вищу освіту?

- Ні.

Під час розмови ми плавно підійшли до будинку, де живе наш гід з сім’єю. Зустріла нас його дружина. Поглянувши на неї, я спитала в якому віці вони одружуються. Гід тільки відповів, що йому зараз 18, а дружині 15.

- Діти є у вас?

- Так.

Я вже не питала, скільки дітей і якого віку. Але припускаю, що одружуються вони десь з 13 річного віку, якщо його жінці 15, вони одружені і вона вже народжувала.

Відверто мені стало шкода тих людей, а особливо жінок, які живуть, як у первісному ладі. Жодних сентиментів щодо життя в Sade Village, які виникають у деяких туристів, у мене не було. Мені було зовсім не радісно, що село «не зіпсоване сучасним світом». У мене завжди змішані думки після відвідування таких місць, також коли ми їздимо на віддалені острови в Індонезії: так, люди там зберегли традиції та автентичність, але життя їх складне, - це щоденна боротьба за виживання; соціальні правила, базуються на релігійних законах, які часто дуже жорсткі, особливо до жінок; дуже мало, хто закінчує хоча б початкову школу; діти працюють з раннього віку, а одружуються та народжують в підлітковому віці.

Ми підійшли до виходу, подякували гіду за екскурсію, Сантьяго дуже розчулився від його історій, тому щиро задонатив, - та й ми поїхали далі.

Photos from Sade Village

Чи варто їхати на острів Ломбок?

Однозначно так. Це інший досвід, ніж на Балі. Якщо ви надаєте перевагу спокійному відпочинку, без хайпу безмежної кількості блогерів, - то Ломбок для вас.

Кута Ломбок – невелике містечко, де можна знайти всі атрибути «балійських курортів»: ресторани, кафе з гарними інтер’єрами та смачними стравами, коворкінги, салони краси, спа, пляж і т.д. Але все компактніше і менш людно.

Як на мене, один з мінусів Балі, - це відсутність інфраструктури для прогулянок та пішоходів. В Куті ж навпаки, в останні роки в районі траси Mandalika International Street Circuit побудували інфраструктуру: транспортні дороги, пішохідні алеї, невеликі парки з місцями для відпочинку та прогулянок, - тому тут можна погуляти, побігати, покататись на велосипеді.

Пляжі – це окрема насолода. Білий пісок, як правило пологий вхід, гарні краєвиди, невелика кількість туристів.

Серфінг. Одна з найбільших переваг серфінгу тут – знову ж таки менше людей, ніж на Балі і багато чудових місць для різного рівня любителів цього виду спорту.

Готелі. Звертайте увагу чи не розташована поряд мечеть, тому що молитись мусульмани починають дуже рано. Коли ми відпочивали в Amber Lombok, мечеть була віддалено від готелю, тому вранці не прокидались о четвертій ранку, коли вони починали свої молитви. А от зупинившись в Rascals, ми прокидались від співу щоранку десь о 4:30, який тривав можливо пів години, бо мечеть була всього 200-300 м від готелю.

І звісно хочу зазначити, цінова політика на послуги, харчування, оренду скутерів, проживання на острові Ломбок дешевша, ніж на Балі.

На острові Ломбок кожен знайде відпочинок на свій смак та гаманець. Я планую обов’язково повернутися сюди знову. Окрім узбережжя, на острові є чудові гори та національні парки, тож у моєму списку майбутніх подорожей є пункт відвідати ті місця теж. Залишилось тільки поділитись з Сантьяго моїми грандіозними тревел-планами :)

Якщо у вас виникли питання про острів, пишіть в коментарях, з радістю відповім.

До зустрічі,

Оля.

OlyaBlog